- півзабуття
- -я́, с., рідко.Те саме, що напівзабуття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напівзабуття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
півзабуття — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
напівзабуття — я/, с. Стан, близький до забуття … Український тлумачний словник
маячити — I мая/чу/, мая/чи/ш і маячі/ти, і/ю, і/єш, недок. Виднітися, вирізнятися на тлі чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). || З являтися (час від часу) в полі зору; мигтіти. || Поставати в уяві, ввижатися. || Мерехтіти в темряві (про… … Український тлумачний словник
провалювати — юю, юєш, недок., провали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. і без додатка. 1) Давлячи, натискаючи на що небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. || Ударом розбивати, розсікати (голову, ніс). || безос., перен. Про стан напівзабуття в кого… … Український тлумачний словник
провалюватися — ююся, юєшся, недок., провали/тися, валю/ся, ва/лишся, док. 1) Руйнуючи власною вагою опору або несподівано втрачаючи її під собою, звалюватися, падати вниз (у яму, пролом, отвір і т. ін.). || Проламуватися, завалюватися під вагою кого , чого… … Український тлумачний словник